Літературна студія "Поезія землі не вмре ніколи..."
15 лютого в нашій школі відбулося засідання літературної студії, присвячене пейзажній ліриці "Поезія землі не вмре ніколи..". Саме в день Стрітення ми читали вірші про красу рідного краю.
Мабуть, найбільшу насолоду і радість, найпалкішу любов до рідного краю, до життя викликає спілкування з природою. Вона завжди чарувала, хвилювала людину. Шепіт прозорої води, зелених дібров, спів дзвінкоголосих пташок, запах і розмаїття квітів - усе це дороге серцю. Ні з чим незрівнянна природа рідного краю.
Природа і Вітчизна - невіддільні. У кожного з нас залишився в серці дорогий куточок, де минуло дитинство: зелена левада, сонячний сосновий бір, суничні галявини, безмежне поле золотих колосків, стежина до рідного дому, по якій, здається, не йдеш, а летиш, неначе птах ...
Про природу писало багато поетів, адже звертаючись до неї,письменники відкривали нам,читачам,стан своєї душі,настрій, переживання. Людина-це частка природи, тому саме тема природи є найзрозумілішою для шанувальників літератури і зокрема поезії. Учні 5-9 класів читали улюблені вірші зарубіжних ліриків-пезажистів, слухали музику Вівальді та дивилися ілюстрації пейзажів відомих художників. А на останок Татар Є., Толстонос В., Христиченко Н. презентували вірші власного авторства15 лютого в нашій школі відбулося засідання літературної студії, присвячене пейзажній ліриці "Поезія землі не вмре ніколи..". Саме в день Стрітення ми читали вірші про красу рідного краю.
Мабуть, найбільшу насолоду і радість, найпалкішу любов до рідного краю, до життя викликає спілкування з природою. Вона завжди чарувала, хвилювала людину. Шепіт прозорої води, зелених дібров, спів дзвінкоголосих пташок, запах і розмаїття квітів - усе це дороге серцю. Ні з чим незрівнянна природа рідного краю.
Природа і Вітчизна - невіддільні. У кожного з нас залишився в серці дорогий куточок, де минуло дитинство: зелена левада, сонячний сосновий бір, суничні галявини, безмежне поле золотих колосків, стежина до рідного дому, по якій, здається, не йдеш, а летиш, неначе птах ...
Блог учителя зарубіжної літератури та російської мови Колєсник Т.В.