Підручники для школи

ЗАКЛАД ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ "СУРСЬКО-МИХАЙЛІВСЬКА ГІМНАЗІЯ" СОЛОНЯНСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 





Освітня програма

 

 

 

 

 

       
   

ЗАТВЕРДЖЕНО

Директор ЗЗСО «Сурсько – Михайлівська

гіназія

Солонянської селищної ради

Дніпропетровської області

 ________________________ Н.М.Абажей

 

ПОГОДЖЕНО

Педагогічною радою

ЗЗСО «Сурсько – Михайлівська

гімназія"

Солонянської селищної ради

Дніпропетровської області

Протокол № 14

від  30.08. 2019 р.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

НАДАНО ЧИННОСТІ ИА ВВЕДЕНО В ДІЮ

НАКАЗ №                ВІД 30.08.2019 р.

Освітня програма

ЗЗСО «Сурсько – Михайлівська

гімназія

Солонянської селищної ради

Дніпропетровської області

 

 

Розділ 1

Призначення школи та засіб її реалізації

Призначення школи полягає в наданні якісної повної загальної освіти дітям шкільного віку мікрорайону школи, забезпеченні рс всебічного розвитку, виховання і самореалізації особистості яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності.

Досягнення цієї мети забезпечується шляхом формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності.

Спільними для всіх компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими людьми.

Основним засобом реалізації призначення загальноосвітнього закладу є засвоєння учнями обов'язкового мінімуму змісту загальноосвітніх програм. У той же час заклад має у своєму розпорядженні додаткові засоби реалізації свого призначення, а саме

  • уведення в навчальний план предметів і курсів, що сприяють загальнокультурному розвитку особистості та формують гуманістичний світогляд;
  • надання учням можливості спробувати себе в різних видах діяльності (інтелектуальної, трудової, художньо-естетичної тощо);
  • поглиблене вивчення окремих предметів;
  • надання учням можливості вибору профілю навчання, темпу засвоєння навчального матеріалу;
  • оригінальна організація навчальної діяльності, інтеграція навчальної та позанавчальної діяльності;
  • надання широкого спектра додаткових освітніх програм і додаткових освітніх послуг.

Освітня програма, що реалізується в закладі, спрямована на: формування в учнів сучасної

наукової картини світу; виховання працьовитості, любові до природи; розвиток в учнів національної самосвідомості; формування людини та громадянина, яка прагне вдосконалювання та перетворення суспільства; інтеграцію особистості в систему світової та національної культури; рішення задач, формування загальної культури особистості, адаптації особистості до життя в суспільстві; виховання громадянськості, поваги до прав і свобод людини, поваги до культурних традицій та особливостей інших народів в умовах багатонаціональної держави; створення основи для усвідомленого відповідального вибору та наступного освоєння професійних освітніх програм; формування потреби учнів до самоосвіти, саморозвитку, самовдосконалення тощо.

Реалізація освітньої програми школи здійснюється через три рівні освіти:

початкова освіта тривалістю чотири роки;

базова середня освіта тривалістю п’ять років;

профільна середня освіта тривалістю три роки.

 

Розділ 2

Опис "моделі" випускника школи

Модель випускника Нової Української Школи - це необхідна основа для сміливих і успішних кроків у своє майбутнє. Всі інші здобутки у сфері компетентності може принести людині лише наполеглива цілеспрямована праця, бажання вчитися і ділитися досвідом з іншими.

Випускник школи має міцні знання і вміло користується ними. Знання та вміння отримані учнем тісно взаємопов’язані з його ціннісними орієнтирами.

Набуті життєві компетентності випускник вміло використовує для успішної самореалізації у житті, навчанні та праці. Він вміє критично мислити, логічно обґрунтовувати позицію, виявляти ініціативу, творити, вирішувати проблеми, оцінювати ризики та приймати рішення.

Наш випускник - це передусім людина творча, з великим потенціалом саморозвитку та самореалізації, широким спектром особистості:

  • випускник школи добре проінформована особистість;
  • прагне до самоосвіти та вдосконалення;
  • готовий брати активну участь у суспільно-культурному житті громади, держави ;
  • є свідомим громадянином, готовим відповідати за свої вчинки;
  • свідомо ставиться до свого здоров’я та довкілля;
  • мислить креативно, використовуючи увесь свій творчий потенціал.

Випускник компетентний у ставленні до житгя — реалізує себе через самопізнання, саморозуміння та інтелектуальну культуру.

Випускник початкових класів має знання, уміння та навички, передбачені стандартом початкової освіти. Він упевнений у собі, старанний, працелюбний, самостійний, дисциплінований, вмотивований на досягнення успіху, вміє слухати і чути, критично мислити і має почуття самоконтролю, навички навчальної діяльності, культуру поведінки і мови, основи особистої гігієни і здорового способу життя.

Випускник базової основної школи володіє певними якостями і вміннями на рівні вимог державних освітніх стандартів успішно засвоює загальноосвітні програми з усіх предметів шкільного навчального плану; має систему розумових навичок (порівняння, узагальнення, аналіз, синтез, класифікацію, визначення головного); володіє основами комп’ютерної грамотності; знає свої громадянські права і вміє їх реалізувати;оцінює свою діяльність з погляду моральності та етичних цінностей; дотримується правил культури поведінки і спілкування; веде здоровий спосіб життя; готовий до форм і методів навчання, використовуваних у старших класах.

Випускник старших класів має міцні знання на рівні вимог державних освітніх стандартів, що забезпечує вступ до закладу вищої професійної освіти та подальше успішне навчання; володіє іноземною мовою на базовому рівні; має високий рівень комп'ютерної грамотності (програмування, навички технічного обслуговування); володіє культурою інтелектуальної діяльності; знає і поважає культуру України та інших народів; поважає свою й чужу гідність, права, свободи інших людей;дотримується правил культури поведінки і спілкування; має почуття соціальної відповідальності; веде здоровий спосіб життя; володіє способами отримання інформації; прагне духовного і соціального добробуту.

Наш випускник - свідомий громадянин і патріот своєї країни, готовий до сміливих і успішних кроків у майбутнє.

 

Розділ З

Цілі та задачі освітнього процесу школи

Цілі та задачі освітнього процесу на кожному рівні реалізації освітніх програм повинні бути обумовлені "моделлю" випускника, призначенням і місцем школи в освітньому просторі району, мікрорайону. Вони повинні бути сформульовані конкретно, бути вимірними, досяжними, визначеними за часом, несуперечливими по відношенню одна до одної. Інакше кажучи, відповідати загальним вимогам, що пропонуються до визначення цілей і задач.

Перед школою поставлені такі цілі освітнього процесу:

  1. Забезпечити засвоєння учнями обов'язкового мінімуму змісту початкової, основної, середньої (повної) загальної освіти на рівні вимог державного освітнього стандарту;
  2. Гарантувати наступність освітніх програм усіх рівнів;
  3. Створити основу для адаптації учнів до життя в суспільстві, для усвідомленого вибору та наступного засвоєння професійних освітніх програм;
  4. Формувати позитивну мотивацію учнів до навчальної діяльності;

5.Забезпечити соціально-педагогічні відносини, що зберігають фізичне, психічне та соціальне здоров'я учнів;

  1. Підвищення кваліфікації педагогічних працівників шляхом своєчасного та якісного проходження курсів перепідготовки;
  2. Проведення атестації та сертифікації педагогів;
  3. Цілеспрямоване вдосконалення навчально-матеріальної бази школи.

Розділ 4

Освітня програма закладу та її обґрунтування

Освітня програма початкової освіти

Освітня програма початкової освіти окреслює підходи до організації єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової освіти.

Початкова освіта здобувається з шести років (відповідно до Закону України «Про освіту»).

Програма визначає загальний обсяг навчального навантаження на тиждень, забезпечує взаємозв’язки окремих предметів, курсів за вибором, їх інтеграцію та логічну послідовність вивчення які будуть подані в рамках навчальних планів;

  • для 1-го та 2- класів у відповідності до Державного стандарту початкової освіти (постанова КМУ від 21.02.2018 № 87) та Типової освітньої програми для закладів загальної середньої освіти (1-4 класи), розробленої під керівництвом О Я. Савченко та затвердженою наказом МОН України від 21.03.2018 № 268. (додаток 1)
  • -для  3-го та 4- класів  затверджені наазом  МОН Міністерства освіти і науки України від  20.04.2018 № 407     (додаток 2)

Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей, розвиток самостійності, творчості та допитливості.

Початкова освіта має такі цикли, як 1—2 і 3—4 класи, що враховують висові особливості розвитку та потреби дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти. Вимоги до обов’язкових результатів навчання визначаються з урахуванням компетентнісного підходу до навчання, в основу якого покладено ключові компетентності:

  1. вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;
  2. здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;
  3. математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;
  4. компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;
  5. інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання зміїн у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо); формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади; 
  6. екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;
  7.  інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;
  8.  навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;
  9. громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;
  10.  культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;
  11.  підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Основою формування ключових компетентностей є досвід здобувачів освіти, їх потреби, які мотивують до навчання, знання та вміння, які формуються в різному освітньому середовищі (школі, родині), різноманітних соціальних ситуаціях і зумовлюють формування ставлення до них.Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння, як читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.

Компетентності здобувачів освіти визначено за такими освітніми галузями, які забезпечують формування всіх ключових компетентностей.

Освітня програма 1-2 класів

      Освітню програму для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти розроблено відповідно до Закону України «Про освіту», у відповідності до Державного стандарту початкової освіти (постанова КМУ від 21.02.2018 № 87) та Типової освітньої програми для закладів загальної середньої освіти (1-2 класи), розробленої під керівництвом О.Я. Савченко та затвердженою наказом МОН України від 21.03.2018 № 268. У програмі визначено вимоги до конкретних очікуваних результатів навчання; коротко вказано відповідний зміст кожного навчального предмета чи інтегрованого курсу.

      Програму побудовано із врахуванням таких принципів:

- дитиноцентрованості і природовідповідності;

 - узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;

 - науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;

- наступності і перспективності навчання;

 - взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;

 - логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;

- можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;

 - творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;

- адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей. 

       Зміст програми має потенціал для формування у здобувачів всіх ключових компетентностей. Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв'язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.

      Освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

  • мовно-літературна - включає українську мову та літературу, іноземну мову (англійська);
  • математична - спрямована на формування математичної та інших ключових компетентностей;
  • природнича - має на меті формування компетентностей в галузі природничих наук, основи наукового світогляду, становлення відповідальної природоохоронної поведінки у навколишньому світі;
  • технологічна - формування компетентностей в галузі техніки і технологій, здатності до зміни навколишнього світу засобами сучасних технологій;
  • інформативна - формування інформаційно-комунікаційної компетентності, здатності до розв’язання проблем з використанням цифрових пристроїв для розвитку, самовираження, здобуття навичок безпечної діяльності в інформаційному суспільстві;
  • соціальна і здоров’язбережувальна - формування соціальної компетентності, активної громадянської позиції, підприємливості, розвиток самостійності, застосування моделі здорової та безпечної поведінки, збереження власного здоров’я та здоров’я інших;
  • громадянська та історична - формування громадянської та інших компетентностей, готовності до змін шляхом осмислення зв’язків між минулим і сучасним життям, активної громадянської позиції, набуття досвіду життя в соціумі з урахуванням демократичних принципів;
  • мистецька - формування цінностей у процесі пізнання мистецтва та художньо-творчого самовираження, поваги до національної та світової мистецької спадщини;
  • фізкультурна - формування мотивації до занять фізичною культурою і спортом для забезпечення гармонійного фізичного розвитку, вдосконалення життєво необхідних рухових умінь та навичок.

      Мовно-літературна освітня галузь в 1 класі реалізується через інтегрований курс «Навчання грамоти», в 2 класі через навчальні предмети «Українська мова», «Читання». Математична освітня галузь реалізуеться через предмет «Математика». Громадянська та історична, соціальна та здоров’язбережувальна, природнича, реалізується через інтегрований предмет «Я досліджую світ».

       Технологічна освітня галузь реалізується через навчальний предмет «Дизайн і технології», інформатична - через предмет «Інформатика» (починаючи з 2 класу), мистецька галузь - через інтегрований курс «Мистецтво». Фізкультурна галузь реалізується через предмет «Фізична культура.

 

 

 

 

 

Назва освітньої галузі

Навчальні предмети

Кількість годин

на тиждень у класі

1

2

Мовно – літературна( українська мова і літературне читання)

Українська  мова і літературне читання

7

7

Іншомовна

Англійська мова

2

3

Математична

Математика

4

4

Природнича, громадянська й історична, соціальна,

здоров'язбережнувальна галузі

(Я досліджую світ )

Я досліджую світ

(інтегрований курс: природознавство,

основи здоров’я)

3

3

Технологічна

Дизайн і технології

1

1

Інформатична

Інформатика

-

1

Мистецька

Мистецтво

2

2

Фізкультурна

Фізична культура

3

3

Усього

 

22

24

Додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової, курсів за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять

Українська мова

1

1

Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження на учня

 

20

22

Сумарна кількість навчальних годин інваріантної і варіативної складових, що фінансується з бюджету (без урахування поділу класів на групи)

 

23

25

 

             Програмою визначено вимоги до конкретних очікуваних результатів навчання, коротко вказано відповідний зміст кожного навчального предмета чи інтегрованого курсу.

Зміст програми має потенціал для формування у здобувачів освіти ключових компетентностей, передбачених стандартами початкової освіти.

             Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв'язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.

             Враховуючи інтегрований характер компетентності, у процесі реалізації Типової освітньої програми використовуються внутрішньопредметні і міжпредметні зв’язки, які сприяють цілісності результатів початкової освіти та переносу умінь у нові ситуації.

             Розподіл навчальних годин за темами, розділами, вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у програмі.

Освітня програма 3-4 класів

             Освітня програма для 3-4 класів розроблена на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти», відповідно до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти І ступеня (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 407) з української мовою навчання з вивченням мови національної меншини. Вона визначає:

  • загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення які натепер подані в рамках навчальних планів;
  •  очікувані результати навчання учнів; рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 3-4-х класів складає 1820 годин/навчальний рік:

для 3-го класу – 910 годин/навчальний рік,

для 4-го класу– 910 годин/навчальний рік.

Освітню програму для 3-4 класів укладено за такими освітніми галузями:

Мова і література

Суспільствознавство

Мистецтво

Математика

Природознавство

Технології

Здоров’я і фізична культура

          Повноцінність початкової освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових.

          Освітня галузь "Мови і літератури" з урахуванням вікових особливостей учнів у навчальних планах реалізується через окремі предмети "Українська мова (мова і читання)", "Мова корінного народу, національної меншини (мова і читання)", "Іноземна мова".

          Освітні галузі "Математика", "Природознавство" реалізуються через однойменні окремі предмети, відповідно, - "Математика", "Природознавство".               

          Освітня галузь "Суспільствознавство" реалізується предметом "Я у світі".

          Освітня галузь "Здоров'я і фізична культура" реалізується окремими предметами "Основи здоров'я" та "Фізична культура".

          Освітня галузь "Технології" реалізується через окремі предмети "Трудове навчання" та "Інформатика".

          Освітня галузь "Мистецтво" реалізується окремими предметами "Образотворче мистецтво" і "Музичне мистецтво"

Варіативна складова використана на вивчення факультативу  « російська мова»

 

Освітні галузі

Навчальні предмети

Кількість годин

на тиждень у класі

 

 

 

3

4

 

23

21

 

Мови і літератури

(мовний і літературний компоненти)

Українська  мова

3,5

3,5

 

Українська  література

3,5

3,5

 

Англійська  мова

2

2

 

Математика

Математика

4

4

 

Природознавство

Природознавство

2

2

 

Суспільствознавство

Я у світі

1

1

 

Мистецтво

Музичне  мистецтво

1

1

 

Образотворче  мистецтво

1

1

 

Технології

Трудове навчання

1

1

 

 Інформатика

1

1

 

Здоров'я і

фізична культура

Основи здоров'я

1

1

 

Фізична культура

3

3

 

Разом

21+3

21+3

 

 

Варіативна складова

 

Факультативи, індивід. консультації

Разом

 

1

1

 

Російська мова

 

1

1

 

Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження на учня

23

23

 

Сумарна кількість навчальних годин інваріантної та варіативної складових.

25

25

 

             

з метою реалізації освітньої галузі "Мови і літератури"

 

              Очікувані результати навчання здобувачів освіти. Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які реалізуються в рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

             Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

              Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості перевіряти його на практиці й встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційнодіяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

У початковій школі може здійснюватися поділ класів на групи при вивченні окремих предметів відповідно до чинних нормативів (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 р. № 128, зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 06.03.2002 за № 229/6517).

Освітня програма початкової освіти передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.

Реалізація освітньої програми початкової освіти забезпечує формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для її успішної життєдіяльності, а саме:

  • здатність спілкуватися державною та іноземною мовами, висловлювати і захищати власні погляди;
  • досліджувати ситуації і виокремлювати проблеми, які можна розв’язувати із застосуванням математичних методів;
  • усвідомлювати розмаїття природи, взаємозв’язків її об’єктів та явищ, пояснювати роль природничих наук і техніки в житті людини;
  • готовності використовувати інформаційно-комунікаційні технології у своїй діяльності, здатності до соціальної комунікації й активності;
  • усвідомлювати почуття власної гідності, діяльності з урахуванням власних прав і свобод, поваги до прав і гідності інших осіб, протидію дискримінації та нерівному ставленню до особистості;
  • володіти навичками підприємницької діяльності, загальнокультурної й екологічної грамотності, готовності до здорового способу життя.

А також всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній школі.

Освітня програма базової середньої освіти

Освітня програма КЗО «Сурсько - Михайлівська середня загальноосвітня школа І - ІІІ ступенів» для II ступеня (базова середня освіта) розроблена згідно Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-УІІІ, Державного стандарту базової і повної загальної  середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 та наказу МОН України від 20.04.2018 № 405 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти II ступеня» з навчанням українською мовою

 Освітня програма базової середньої освіти окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти; тому навчальний план для П ступеня (базова середня освіта) складений   відповідно наказу МОН України від 20.04.2018 № 405 (таблиця 1)

         Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 5-9-х класів закладу складає 5845 годин/навчальний рік:

для 5-х класів - 1050 годин/навчальний рік,

для 6-х класів -1155 годин/навчальний рік,

для 7-х класів -1172,5 годин/навчальний рік,

для 8-х класів - 1207,5 годин/навчальний рік,

для 9-х класів - 1260 годин/навчальний рік.

        Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані (додаток 3).

       Варіативна складова визначена з урахуванням особливості організації освітнього процесу та індивідуальних освітніх потреб учнів. Варіативна складова використана на:

  • збільшення кількості годин на вивчення предметів інваріантної складової, які використовуються на вивчення тем передбачених навчальною програмою академічного рівня ( трудове навчання 5 – 7 класи);
  • проведення   факультативних занять : російська мова (5-9 кл); краєзнавство ( 9 кл.), що проводяться для учнів.

           Формування варіативної складової відбувається на підставі побажань учнів, за навчальними програмами затвердженими Міністерством освіти і науки України.

 Під час розподілу варіативної складової навчального плану враховано гранично допустиме навантаження на одного учня, уроки фізичної культури при визначенні цього показника не враховувались.

           Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань школи. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів "Фізична культура" та "Основи здоров'я", а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчальних планів.

             Гранична наповнюваність класів та тривалість уроків встановлюються відповідно до Закону України "Про загальну середню освіту".

             Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів здійснюється відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 6 березня 2002 року за № 229/6517 (зі змінами).

            Учні з особливими освітніми потребами, здобувають базову середню освіту в закладі загальної середньої освіти за індивідуальними робочими навчальними планами, затвердженими наказами МОН України. (Навчання за програмою розвитку дітей шкільного віку із затримкою психічного розвитку.) (додаток 4)

Очікувані результати навчання здобувачів освіти. Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної освітньої галузі.

 

з/п

Ключові

компетентності

Компоненти

1

Спілкування державною (і рідною- — у разі відмінності) мовами

Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас. Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань.

Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем

2

Спілкування іноземними мовами

Уміння: здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування.

Ставлення: критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов.

Навчальні ресурси: підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти.

6

Уміння вчитися впродовж життя

Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість.

Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності.

Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії

7

Ініціативність і підприємливість

Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання. Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди - це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших.

Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі)

8

Соціальна і

громадянська

компетентності

Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані.

Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обгрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією.

Навчальні ресурси: завдання соціального змісту

9

Обізнаність і самовираження у сфері культури

Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо- естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо).

Ставлення: культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства.

Навчальні ресурси: математичні моделі в різних видах мистецтва

10

Екологічна грамотність і здорове життя

Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально- економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання.

Ставлення: усвідомлення взаємозв’язку кожного окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо.

Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально- економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя

 

      Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів.

Виокремлення   компетентностей   спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

 

  

Наскрізна лінія

Коротка характеристика

Екологічна безпека й сталий розвиток

Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь. Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження.

Громадянська відповідальність

Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок. Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст — бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толер

Здоров'я і безпека

Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище. Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я

Підприємливість і фінансова грамотність

Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо). Ця наскрізна лінія пов'язана з розв'язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів.

 

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів   навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних,    організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду.

Навчальні плани основної школи передбачають реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети.

Освітня галузь мови і літератури у навчальних планах реалізується через окремі предмети "Українська мова", "Українська література", "Іноземна мова (англійська)",   «Зарубіжна література».

В межах галузі «Суспільствознавство» у 5-му класі вивчається курс «Історія України (Вступ до історії)», у 6-му класі – інтегрований курс «Всесвітня історія. Історія України».

Освітня галузь «Мистецтво» реалізується через окремі курси: «Музичне мистецтво» та «Образотворче мистецтво» в 5-7 класах та «Мистецтво» у 8-9 класах.

Освітня галузь «Природознавство » реалізується через окремі курси:

«Природознавство» у 5 класі, « Біологія» у  6 – 9 клас ах, «  Географія» у 6-9 класах,  «Фізика» у 7 -  9 класах, «Хімія» у 7 – 9 класах.

Освітня галузь «Технології» реалізується через окремі курси: «Трудове навчання» та «Інформатика» в 5-9 класах

Освітні галузі

Навчальні предмети

Кількість годин на тиждень  у класі

5

6

7

8

9

 

Мови і

літератури

Українська мова

3,5

3,5

2,5

2

2

 

Українська література

2

2

2

2

2

 

Англійська  мова

3

3

3

3

3

 

Зарубіжна   література

2

2

2

2

2

 

Суспільство­знавство

Історія України

1

1

1

1,5

1,5

 

Всесвітня історія

-

1

1

1

1

 

Основи правознавства

-

-

-

-

1

 

Мистецтво

Музичне мистецтво

1

1

1

-

-

 

Образотворче мистецтво

1

1

1

-

-

 

Мистецтво

--

-

-

1

1

 

Математика

Математика

4

4

-

-

-

 

Алгебра

-

-

2

2

2

 

Геометрія

-

-

2

2

2

 

Природознавство

Природознавство

2

-

-

-

-

 

Біологія

-

2

2

2

2

 

Географія

-

2

2

2

1,5

 

Фізика

-

-

2

2

3

 

Хімія

-

-

1,5

2

2

 

Технології

Трудове навчання

2

2

1

1

1

 

Інформатика

1

1

1

2

2

 

Здоров'я і

фізична культура

Основи здоров’я

1

1

1

1

1

 

Фізична культура

3

3

3

3

3

 

Разом   

23,5 +3

26,5+3

28+3

28,5+3

30+3

 

 

Варіативна складова

 

 

Факультативи , індивідуальні консультації

 

Російська мова

 

0,5

0,5

0,5

0,5

0,5

 

Краєзнавство

 

 

 

 

 

1

 

Додатковий час на навчання предмету

Трудове навчання 

2

2

1

-

-

 

Разом

 

2,5

2,5

1,5

0,5

1,5

 

Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження на учня

28

31

32

33

33

 

Сумарна кількість навчальних годин інваріантної та варіативної складових.

29

32

32,5

32

34,5

 

                 

 

Досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), передбачені Державним стандартом.

  Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти. Базова середня освіта здобувається, як правило, після здобуття початкової освіти. Діти, які здобули початкову освіту на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття базової середньої освіти цього ж навчального року.

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов.

           Перелік освітніх галузей. Навчальну програму укладено за такими освітніми галузями: Мови і літератури (українська мова, українська література, іноземна мова, зарубіжна література).

  • Суспільствознавство (історія України, всесвітня історія, основи правознавства).
  • Мистецтво (музичне мистецтво, образотворче мистецтво, мистецтво).
  • Математика (математика, алгебра, геометрія).
  • Природознавство (природознавство, біологія, географія, фізика, хімія).
  • Технології (трудове навчання, інформатика).
  • Здоров’я і Фізична культура (основи здоров’я, фізична культура).

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

 

Розділ 5

Освітня програма 10-11 класів

(профільна середня освіта)

 

  Освітня програма профільної середньої освіти окреслює рекомендовані підходи до планування й організації єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти.   

Загальний обсяг навчального навантаження здобувачів профільної середньої освіти для 10-11-х класів складає 2660 годин/навчальний рік:

для 10-х класів – 1330 годин/навчальний рік,

 для 11-х класів – 1330 годин/навчальний рік.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані.

Профільна середня освіта здобувається, як правило, після здобуття базової середньої освіти. Діти, які здобули базову середню освіту та успішно склали державну підсумкову атестацію на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття профільної середньої освіти цього ж навчального року. Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття профільної середньої освіти за інших умов.

 Перелік освітніх галузей. Типову освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

 Мови і літератури

Суспільствознавство

Мистецтво

Математика

Природознавство

Технології

Здоров’я і фізична культура

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах. За модульним принципом реалізується зміст базового предмета «Фізика і астрономія». У такому разі розподіл годин між модулем фізики і модулем астрономії здійснюється відповідно до навчальних програм. Реалізація змісту освіти, визначеного Державним стандартом, також забезпечується вибірково-обов’язковими предметами («Інформатика», «Технології»)

Рішення про розподіл годин для формування відповідного профілю навчання прийнято з урахуванням освітніх потреб учнів, регіональних особливостей, кадрового забезпечення, матеріально-технічної бази тощо. Кількість годин для вивчення профільного предмета складається з кількості годин, відведених навчальним планом закладу освіти на вивчення відповідних базових предметів, і кількості годин, передбачених на профільні предмети .                                        

Профільність є ефективним засобом диференціації навчання у старшій школі, вона має на меті забезпечити більш глибоку підготовку старшокласників у тій галузі знань і діяльності, до яких у них сформувались стійкі інтереси і здібності.

З метою реалізації профільного навчання в 10 та 11 класах обраний технологічний профіль.  Навчальний план для учнів 10 - 11 класу розроблений відповідно до Типової     освітньої програми закладів загальної середньої освіти III ступеня (наказ Міністерства освіти і науки України від №406) з українською мовою навчання (технологічний профіль, таблиця 10. (додаток 6)

  Він містить загальний обсяг навчального навантаження та тижневі години на вивчення базових предметів, вибірково-обов’язкових предметів, профільних предметів, а також передбачає години на індивідуальні заняття. Реалізація змісту освіти, визначеного Державним стандартом, забезпечується вивченням базових предметів: «Українська мова», «Українська література», «Зарубіжна література», «Іноземна мова (англійська)», «Історія України», «Всесвітня історія», «Громадянська освіта», «Математика» та окремих природничих дисциплін: «Фізика і астрономія», «Біологія і екологія», «Хімія», «Географія» , «Фізична культура», «Захист Вітчизни».  

 Кількість годин для вивчення профільних предметів збільшено за рахунок варіативної складової навчального плану з урахуванням освітніх потреб учнів та з метою формування ключових компетентностей учнів засобами усіх предметів

Вибірково-обов’язковими предметами визначені:  «Інформатика» - що вивчається на рівні стандарту , «Технології», що вивчається на профільному рівні.

  

 

 

Навчальні предмети

Кількість годин на тиждень у класах

10

11

1

Українська мова

2

2

2

Українська  література

2

2

3

Зарубіжна література

1

1

4

Іноземна мова (англійська мова)

2

2

5

Історія України 

1,5

1,5

6

Всесвітня історія

1

1

7

Громадянська освіта

2

0

8

Математика (алгебра і початки аналізу та геометрія)

3

3

9

Біологія і екологія

2

2

10

Географія

1,5

1

11

Фізика і астрономія

3

4

12

Хімія

1,5

2

13

Фізична культура

3

3

14

Захист Вітчизни

1,5

1,5

 

Разом

27

26

 

Вибірково-обов’язкові предмети (Інформатика, Технології)

3

3

 

Інформатика

1,5

1,5

 

Технології

1,5

1,5

 

Додатковий час на навчання предмету

1

1

 

Математика

1

1

 

Додатковий час на профільний предмет

4,5

4,5

 

Технології

4,5

4,5

 

Додаткові години на спеціальні курси

 

 

 

Практикум з української мови

-

1

 

Разом

5,5

6,5

 

Гранично допустиме тижневе навантаження на учня

33

33

 

 Сумарна кількість навчальних годин інваріантної та варіативної складових.

35,5

35,5

Освітня програма закладу базової середньої освіти має передбачати досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.                                   

 Навчальний план  старшої школи реалізує зміст освіти залежно від обраного профілю навчання.

 Очікувані результати навчання здобувачів освіти. Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної освітньої галузі.

Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

 

№з/п

Ключові

компетентності

Компоненти

1

Спілкування державною (і рідною — у разі відмінності) мовами

Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас.

Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань.

Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем

2

Спілкування іноземними мовами

. Уміння: здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб.

Ставлення: критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою.

Навчальні ресурси: підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти.

3

Математична

компетентність

Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об'єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях.

Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів.

Навчальні ресурси: розв'язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації

4

Основні

компетентності у природничих науках і технологіях

Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями.

Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій, усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях

Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу

5

Інформаційно-

цифрова

компетентність

Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень.

Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач.

Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів

6

Уміння вчитися впродовж життя

Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати таоцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість.

Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності.

Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії

7

Ініціативність і підприємливість

Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання.

Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди - це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших.

Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі)

8

Соціальна і

громадянська

компетентності

Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані.

Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обгрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією.

Навчальні ресурси: завдання соціального змісту

9

Обізнаність і самовираження у сфері культури

Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо- естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо).

Ставлення: культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства.

Навчальні ресурси: математичні моделі в різних видах мистецтва

10

Екологічна грамотність і здорове життя

Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально- економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання.

Ставлення: усвідомлення взаємозв’язку окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо.

Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя

 Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття профільної середньої освіти. Профільна середня освіта здобувається, як правило, після здобуття базової середньої освіти. Діти, які здобули базову середню освіту та успішно склали державну підсумкову атестацію на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття профільної середньої освіти цього ж навчального року.

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття профільної середньої освіти за інших умов.

Перелік освітніх галузей. Типову освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

Мови і літератури (українська мова, українська література, іноземна мова, зарубіжна література). Суспільствознавство (історія України, всесвітня історія, основи правознавства).

Естетична культура (художня культура).

Математика (алгебра, геометрія).

Природознавство (біологія, географія, фізика, астрономія, екологія, хімія).

Технології (інформатика, креслення)

Здоров’я і фізична культура (захист Вітчизни, фізична культура).

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.

 

Розділ 6

  Організація освітнього процесу для дітей з особливими освітніми потребами

 

На виконання Закону України «Про освіту», Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах» від 15.08.2011 №872 (зі змінами, внесеними Постановою КМ від 09.08.2017 № 588), листа Міністерства освіти і науки України «Про організацію інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах» від 18.05.2012 року № 1/9 – 384, «Щодо посадових обов’язків асистента вчителя» від 25.09.2012 року № 1/9-675, витягів з протоколів засідання психолого-медико-педагогічної консультації, заяв батьків та з метою реалізації права дітей з  особливими освітніми потребами на освіту за місцем проживання їх соціалізацію та інтеграцію в суспільстві в закладі створено 2 класи з інклюзивним навчанням де навчаються 2 учнів з особливими освітніми потребами. Для організації інклюзивного навчання дітей з особливими освітніми потребами у закладі створені умови для: забезпечення безперешкодного доступу до будівель та приміщень закладу дітей з ООП; забезпечення необхідними навчально-методичними і наочно-дидактичними посібниками та індивідуальними технічними засобами навчання;   психологічного розвантаження,  забезпечення відповідними педагогічними кадрами.  

Інклюзивне навчання – це комплексний процес забезпечення рівного доступу до якісної освіти дітям з особливими освітніми потребами шляхом організації їх навчання у загальноосвітньому навчальному закладі на основі застосування особистісно орієнтованих методів навчання, з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності таких дітей. Освітній процес у класах з інклюзивним навчанням здійснюється відповідно до типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів, з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності дітей з особливими освітніми потребами.

Для учениці  4класу (з інклюзивним навчанням) навчальний план складено у відповідності до Державного стандарту початкової освіти (постанова КМУ від 21.02.2018 № 87) та Типової освітньої програми для закладів загальної середньої освіти та затвердженою наказом МОН України   від 25.06.2018  № 693 

Для учня  8  класу (з інклюзивним навчанням) - відповідно до Типового навчального  плану спеціальних закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня (наказ МОН України №504  від 22.04.2014. у редакції наказу МОН України від  07.06.2017  № 799) з навчанням українською мовою    (таблиця 18)

 Команда супроводу розробляє комплексну програму розвитку для кожної дитини з особливими освітніми потребами, що допомогає педагогічному колективу пристосувати середовище до потреб дитини. Індивідуальна програма розвитку розробляється командою супроводу (заступник директора з навчально-виховної роботи, вчителі, асистент вчителя, психолог, вчитель-дефектолог та інші) із обов’язковим залученням батьків, з метою визначення конкретних навчальних стратегій і підходів до навчання дитини з особливими освітніми потребами. Вона містить загальну інформацію про учня, систему додаткових послуг, види необхідної адаптації та модифікації навчальних матеріалів, індивідуальну навчальну програму та за потреби індивідуальний навчальний план. Оформлення та ведення відповідної документації покладається на асистента вчителя. Індивідуальна програма розвитку містить такі розділи:

1. Загальна інформація про дитину: ім’я та прізвище, вік, телефони батьків, адреса, проблема розвитку (інформація про особливі освітні потреби), дата зарахування дитини до школи та строк, на який складається програма.

 2. Наявний рівень знань і вмінь. Група фахівців протягом 1-2 місяців (в залежності від складності порушення) вивчає можливості та потреби дитини, фіксує результати вивчення:

· її вміння, сильні якості та труднощі, стиль навчання (візуальний, кінестетичний, багатосенсорний та інші, особливо якщо один зі стилів домінує), у чому їй потрібна допомога;

 · інформація щодо впливу порушень розвитку дитини на її здатність до навчання (відомості надані психолого-медико-педагогічною консультацією).

Вся інформація повинна бути максимально точною, оскільки вона є підґрунтям для подальшого розроблення завдань.

Частиною ІПР є індивідуальний навчальний план який затверджується керівником навчального закладу та переглядається двічі на рік з метою коригування.

Протягом всього навчального року здійснюється психолого-педагогічний, методичний супровід дітей з особливими освітніми потребами працівниками психологічної служби (практичним психологом, соціальними педагогами) закладу та педагогічними працівниками. Практичний психолог школи надає систематичну консультативну допомогу педагогічним працівникам, які викладають в інклюзивних класах, у створенні сприятливих умов адаптації, психологічно комфортного перебування в учнівських колективах учнів з особливими освітніми потребами, вивчає стан адаптації.        

Розклад уроків для дітей з особливими освітніми потребами складається з урахуванням індивідуальних особливостей їх навчально-пізнавальної діяльності, динаміки розумової працездатності протягом дня і тижня та з дотриманням санітарно-гігієнічних вимог.

Особливістю навчально-виховного процесу дітей з особливими освітніми потребами є його корекційна спрямованість. В індивідуальному навчальному плані передбачається від трьох до восьми годин на тиждень для проведення корекційно-розвиткових занять з урахуванням висновку психолого-медико-педагогічної консультації та типових навчальних планів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей, які потребують корекції фізичного та/або розумового розвитку, а саме:

 корекція розвитку;

розвиток мовлення;

лікувальна фізкультура (ритміка) ;

соціально-побутове орієнтування;

розвиток слухового сприйняття та формування вимови та інші.

Такі години не враховуються під час визначення гранично допустимого тижневого навчального навантаження дітей з особливими освітніми потребами.

 Корекційно-розвиткові заняття проводяться відповідними вчителями-дефектологами та практичними психологами.

 Години виділені на проведення корекційно-розвиткових занять у зв’язку з відсутністю спеціалістів здійснюються у вигляді консультацій з відповідними педагогами на базі інклюзивного центру міста.

Особистісно орієнтоване спрямування навчально-виховного процесу забезпечує асистент вчителя, який бере участь у розробленні та виконанні індивідуальних навчальних планів та програм, адаптує навчальні матеріали з урахуванням індивідуальних особливостей навчальнопізнавальної діяльності дітей з особливими освітніми потребами.    

Оцінювання навчальних досягнень дітей з особливими освітніми потребами здійснюється згідно з критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів та обсягом матеріалу, визначеним індивідуальною навчальною програмою. Учні з ООП залучаються до позакласних і позашкільних заходів з урахуванням її інтересів, побажань, індивідуальних особливостей та стану їх здоров’я.

Для учня  7класу (Індивідуальна форма навчання) -  за станом здоров’я згідно заяви батьків та довідки ЛКК   за навчальним  планом для дітей із затримкою психічного розвитку  (  аблиця 16)  відповідно до Типового навчального  плану закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня (наказ Міністерства освіти і науки України наказ МОН України №504  від 22.04.2014 зі змінами, внесеними наказом МОН України від  19.06.2015  №  651) з навчанням українською мовою   

Розділ 7

Особливості організації освітнього процесу та застосовування
в ньому педагогічних технологій

Соціальні перетворення в українському суспільстві докорінно змінили пріоритети в галузі освіти. Школа потребує нових нетрадиційних ідей, теорій, що відповідали б оптимальному розвитку дитини, сучасним потребам людства.

Створення ситуації успіху, сприятливих умов для повноцінної діяльності кожної дитини - основна мета, що покладена в основу технологій навчання. Незважаючи на розмаїття нововведень, основною формою організації навчальної діяльності залишається урок.

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку: формування компетентностей; розвитку компетентностей; перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей; корекції основних компетентностей; комбінований урок.

Також передбачені екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, лекції конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки, прес- конференції, ділові ігри тощо. Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, забезпечуючи досягнення очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах з предмету. Перевірка та оцінювання досягнення компетентностей здійснюватися у формі заліку, співбесіди, контрольного навчально-практичного заняття. Для підготовки до заліків та іспитів проводяться оглядові консультацій, які допомагають учням зорієнтуватися у змісті окремих предметів.

У закладі широко впроваджуються інформаційно-комунікативі технологій. Застосування ІКТ в освітньому процесі базується на загальному розумінні зміни ролі інформації та принципах інформаційної взаємодії в різних напрямках освітньої діяльності Це дозволяє формувати позитивну мотивацію учнів до навчальної діяльності, критичне і логічне мислення, вміння приймати рішення, співпрацювати в команді, бути конкурентоздатними та впевненими особистостями.

Вчителями закладу створена модель уроків на основі синтезу оригінальних прийомів, елементів інноваційних педагогічних методик і інформаційно-комунікативних технологій та традиційних форм організації освітнього процесу. Розширено предметне навчальне середовище, створенні умови для оптимального розвитку навичок роботи з інформацією, формування вмінь і навичок дослідницької і пошукової роботи.

Серед використовуваних засобів: мультимедійні презентації, мультимедійні карти, проекти, онлайн-тести, програмовані засоби навчання та інше.

Вчителі не тільки самі активно використовувують інтернет-ресурси, сучасні інформаційні технології, але й забезпечують їх активне використання учнями. Тому створенні вчителями персональні предметні сайти є однією з важливих форм роботи сучасного вчителя і є поштовхом для подальшого освоєння нових сучасних веб-ресурсів відповідно до вимог Некомпетентності, що важливо у процесі модернізації навчання в сучасній школі.

 

Розділ 8

Показники (вимірники) реалізації освітньої програми

 Рівень реалізації освітньої програми вивчається шляхом моніторингу якості проведення навчальних занять, моніторингу досягнення учнями результатів навчання (компетентностей); проведення контрольних випробувань учнів; участі учнів школи у предметних олімпіадах різного рівня, Всеукраїнських інтелектуальних конкурсах та турнірах; шляхом складання та захисту наукових проектів та участі в роботі МАН; аналізу результатів участі учнів у ДПА і ЗНО.

 

 

Розділ 9

Програмно-методичне забезпечення освітньої програми

Для виконання освітніх програм школи на 2019/2020 навчальний рік передбачено використання, затверджених Міністерством освіти і науки України, навчальних програм з усіх предметів інваріативної частини; курсів за вибором і факультативів варіативної складової, що забезпечує інтеграцію загальноосвітніх (основних і додаткових) програм, у єдину освітню програму, що дозволяє одержати запланований результат освіти - "модель" випускника

 

Розділ 10

Структура навчального року

Відповідно до статті 15 (розділ ХІІ) Закону України «Про освіту» структура навчального року, тривалість навчального тижня, інші форми організації освітнього процесу встановлюються загальноосвітнім навчальним закладом середньої освіти у межах часу передбаченого програмою. 2019/2020 навчальний рік розпочинається 2 вересня 2019 року та закінчується не пізніше 1 липня 2020 року.

Орієнтовна структура навчального року:

         І семестр з 2 вересня по 27 грудня 2019 року;

         ІІ семестр з 13 січня по 29 травня 2020 року;

Впродовж навчального року проводяться канікули:

осінні канікули - з 28.10.2019 по 03.11.2019;

зимові канікули - з 30.12.2019 по 12.01.2020;

весняні канікули - з 23.03.2020 по 29.03.2019.

Орієнтовна дата проведення свята «Останній дзвоник» - 29 травня 2020 року.

 Дата вручення документів про освіту буде визначена додатково (в залежності від термінів проведення ДПА, ЗНО). Перелік предметів державної підсумкової атестації визначається Міністерством освіти і науки України. Терміни їх проведення визначаються навчальним закладом.

Орієнтовні терміни проведення ДПА:

 для 4-х класів – остання декада травня 2020 року;

для 9-х класів – календарний тиждень після закінчення навчального року.

Рішення про доцільність проведення навчальної практики та навчальних екскурсій приймає педагогічна рада школи. Школа працює в режимі п’ятиденки з двома вихідними – субота, неділя. Навчальні заняття проводяться в одну зміну з 08.30 до 15.10 і регламентуються розкладом уроків, затвердженим директором школи. Упродовж навчального дня проводяться три великі перерви по 20 хвилин:з 10.10 до 10.30; з 11.15 до 11.35 ; з 12.20 до 12.40. При складанні навчального плану на 2019/2020 навчальний рік будуть деталізовані окремі розділи освітньої програми

 

 

 Додаток  1

 

 

                                

   Робочий  навчальний  план

школи І ступеню для 1 – 2 класу

КЗО «Сурсько – Михайлівська середня

загальноосвітня  школа  І- ІІІ ступенів

Солонянської районної ради    Дніпропетровської області

( наказ Міністерства освіти і науки України від  21.03.2018 № 268 )

 

Назва освітньої галузі

Навчальні предмети

Кількість годин

на тиждень у класі

1-А

1 - Б

2 - А

2 - Б

 

Мовно – літературна( українська мова і літературне читання)

Українська  мова і літературне читання

7

7

7

7

 

Іншомовна

Англійська мова

2

2

3

3

 

Математична

Математика

4

4

4

4

 

Природнича, громадянська й історична, соціальна,

здоров'язбережнувальна галузі

(Я досліджую світ )

Я досліджую світ

(інтегрований курс: природознавство,

основи здоров’я)

3

3

3

3

 

Технологічна

Дизайн і технології

1

1

1

1

 

Інформатична

Інформатика

-

-

1

1

 

Мистецька

Мистецтво

2

2

2

2

 

Фізкультурна

Фізична культура

3

3

3

3

 

Усього

 

22

22

24

24

 

Додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової, курсів за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять

Українська мова

1

1

1

1

 

Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження на учня

 

20

20

22

22

 

Сумарна кількість навчальних годин інваріантної і варіативної складових, що фінансується з бюджету (без урахування поділу класів на групи)

 

23

23

25

25

 

 

 

 

 

Додаток  2

 

 

   Робочий  навчальний  план

школи І ступеню для 3 – 4 класу

КЗО «Сурсько – Михайлівська середня

загальноосвітня  школа  І- ІІІ ступенів

Солонянської районної ради    Дніпропетровської області

    (Таблиця 1 до  наказу Міністерства освіти і науки України від  20.04.2018 № 407 )

 

Освітні галузі

Навчальні предмети

Кількість годин

на тиждень у класі

 

 

 

3

4

 

Мови і літератури

(мовний і літературний компоненти)

Українська  мова

3,5

3,5

 

Українська  література

3,5

3,5

 

Англійська  мова

2

2

 

Математика

Математика

4

4

 

Природознавство

Природознавство

2

2

 

Суспільствознавство

Я у світі

1

1

 

Мистецтво

Музичне  мистецтво

1

1

 

Образотворче  мистецтво

1

1

 

Технології

Трудове навчання

1

1

 

 Інформатика

1

1

 

Здоров'я і

фізична культура

Основи здоров'я

1

1

 

Фізична культура

3

3

 

Разом

21+3

21+3

 

 

Варіативна складова

 

Факультативи, індивід. консультації

Разом

 

1

1

 

Російська мова

 

1

1

 

Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження на учня

23

23

 

Сумарна кількість навчальних годин інваріантної та варіативної складових.

25

25

 

             

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 3

 

 

   Робочий  навчальний  план

школи ІІ ступеню для 5 – 9 класів

КЗО «Сурсько – Михайлівська середня

загальноосвітня школа  І- ІІІ ступенів

Солонянської районної ради  Дніпропетровської області

(Таблиця 1 до наказу   Міністерства освіти і науки України  від 20.04.2018 № 405)

Освітні галузі

Навчальні предмети

Кількість годин на тиждень  у класі

5

6

7

8

9

 

Мови і

літератури

Українська мова

3,5

3,5

2,5

2

2

 

Українська література

2

2

2

2

2

 

Англійська  мова

3

3

3

3

3

 

  Зарубіжна   література

2

2

2

2

2

 

Суспільство­знавство

Історія України

1

1

1

1,5

1,5

 

Всесвітня історія

-

1

1

1

1

 

Основи правознавства

-

-

-

-

1

 

Мистецтво

Музичне мистецтво

1

1

1

-

-

 

Образотворче мистецтво

1

1

1

-

-

 

Мистецтво

--

-

-

1

1

 

Математика

Математика

4

4

-

-

-

 

Алгебра

-

-

2

2

2

 

Геометрія

-

-

2

2

2

 

Природознавство

Природознавство

2

-

-

-

-

 

Біологія

-

2

2

2

2

 

Географія

-

2

2

2

1,5

 

Фізика

-

-

2

2

3

 

Хімія

-

-

1,5

2

2

 

Технології

Трудове навчання

2

2

1

1

1

 

Інформатика

1

1

1

2

2

 

Здоров'я і

фізична культура

Основи здоров’я

1

1

1

1

1

 

Фізична культура

3

3

3

3

3

 

Разом   

23,5 +3

26,5+3

28+3

28,5+3

30+3

 

 

Варіативна складова

 

 

Факультативи , індивідуальні консультації

 

Російська мова

 

0,5

0,5

0,5

0,5

0,5

 

Краєзнавство

 

 

 

 

 

1

 

Додатковий час на навчання предмету

Трудове навчання 

2

2

1

-

-

 

Разом

 

2,5

2,5

1,5

0,5

1,5

 

Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження на учня

28

31

32

33

33

 

Сумарна кількість навчальних годин інваріантної та варіативної складових.

29

32

32,5

32

34,5

 

                 

 

 

 

 

 Додаток  4

 

 

   Робочий  навчальний  план

школи ІІІ ступеню для 10 -- 11 класів

КЗО «Сурсько – Михайлівська середня

загальноосвітня школа  І- ІІІ ступенів

Солонянської районної ради   Дніпропетровської області

(таблиця №2,до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 408)

 

 

 

Навчальні предмети

Кількість годин на тиждень у класах

 

10

11

 

1

Українська мова

2

2

 

2

Українська  література

2

2

 

3

Зарубіжна література

1

1

 

4

Іноземна мова (англійська мова)

2

2

 

5

Історія України 

1,5

1,5

 

6

Всесвітня історія

1

1

 

7

Громадянська освіта

2

0

 

8

Математика (алгебра і початки аналізу та геометрія)

3

3

 

9

Біологія і екологія

2

2

 

10

Географія

1,5

1

 

11

Фізика і астрономія

3

4

 

12

Хімія

1,5

2

 

13

Фізична культура

3

3

 

14

Захист Вітчизни

1,5

1,5

 

 

Разом

27

26

 

 

Вибірково-обов’язкові предмети (Інформатика, Технології)

3

3

 

 

Інформатика

1,5

1,5

 

 

Технології

1,5

1,5

 

 

Додатковий час на навчання предмету

1

1

 

 

Математика

1

1

 

 

Додатковий час на профільний предмет

4,5

4,5

 

 

Технології

4,5

4,5

 
 

 

Додаткові години на спеціальні курси

 

 

 

 

Практикум з української мови

-

1

 

 

Разом

5,5

6,5

 

 

Гранично допустиме тижневе навантаження на учня

33

33

 

 

 Сумарна кількість навчальних годин інваріантної та варіативної складових.

35,5

35,5

 

 

 

Додаток  5

 

  Робочий  навчальний  план

школи ІІ ступеню для 7 класу

/індивідуальне навчання/

Сурсько – Михайлівської середньої загальноосвітньої школи

Солонянської районної ради    Дніпропетровської області

Освітні галузі

Навчальні

предмети

Кількість годин на тиждень  у класі

7

 

1

1

Мови і літератури

Українська мова

2

 

Українська література

0,5

 

Англійська мова

1

 

Зарубіжна література

0,5

 

Суспільствознавство

Історія України

0,5

 

Всесвітня історія

0,5

 

Математика

Алгебра

1,5

 

Геометрія

1,5

 

Природознавство

 Біологія

0,5

 

Географія

0,5

 

Хімія

0,5

 

Фізика

0,5

 

Мистецтво

Музичне мистецтво

0,5

 

Образотворче

мистецтво

0,5

 

Технології

Трудове навчання

1

 

Інформатика

1

 

Здоров'я і фізична культура

Основи здоров’я

0,5

 

Фізична культура

0,5

 

 

 

 

Варіативна  складова 

 

Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження на учня

14

 

Сумарна кількість навчальних годин інваріантної та варіативної складових.

14

 

(додаток № 16 до наказу Міністерства № 504 від 22.04.2014

 зі змінами, внесеними наказом МОН України від  19.06.2015  №  651)

 

 

 

Додаток  6

 

                                             

  Індивідуальний  навчальний план

для дитини з особливими освітніми потребами

Штика Сергія Костянтиновича   учня  8 класу

Комунального закладу освіти «Сурсько - Михайлівська середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів»

на 2019-2020 навчальний рік

(складений відповідно до таблиці 18 Типового навчального  плану спеціальних закладів загальної середньої освіти з навчанням українською мовою для дітей з інтелектуальними порушеннями  наказ МОН України №504  від 22.04.2014. у редакції наказу МОН України 07.06.2017 № 799)

 

 

Освітні

галузі

Навчальні предмети

Кількість годин на

тиждень у класах

8

разом

Мови і літератури

Українська мова

3

3

Українська література

2

2

Суспільствознавство

Історія України

2

2

Математика

Математика

4

4

Природознавство

Природознавство

2

2

Географія

2

2

Фізика і хімія в побуті

2

2

Мистецтво

Музичне мистецтво

1

1

Образотворче мистецтво

1

1

Технології

Трудове навчання

8

8

Інформатика

1

1

Здоров’я іфізична культура

Основи здоров’я

1

1

Фізична культура

2

2

Разом

31

31

Корекційно-розвиткові заняття

 Корекція розвитку   

3

3

Розвиток мовлення

2

2

Гранично допустиме навчальне навантаження на учня

32

32

Сумарна кількість навчальних годин інваріантної   складової та  корекційно-розвиткових   занять

36

36

 

 

 

 

Додаток  7

 

 

                                       

 

  Індивідуальний  навчальний план

для дитини з особливими освітніми потребами

Бондаренко Наталії  Вячеславівни   учениці 4  класу

Комунального закладу освіти «Сурсько - Михайлівська середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів»

на 2019-2020 навчальний рік

(складений відповідно до таблиці 10 Типової освітньої програми  спеціальних(класів) закладів загальної середньої освіти І ступеня з навчанням українською мовою для дітей із затримкою психічного розвитку наказ МОН України № 693  від 25.06.2018)

 

Освітні

галузі

Навчальні предмети

Кількість годин на

тиждень у класах

4

разом

Мови і літератури

Українська мова

5,5

5,5

 Іноземна мова

1,5

1,5

Математика

Математика

4

4

Природознавство

Природознавство

2

2

Суспільствознавство

Я у світі

1

1

Здоров’я і фізична культура

Фізична культура

2

2

Основи здоров’я

1

1

Технології

Трудове навчання

1

1

Сходинки до інформатики

1

1

Мистецтво

Музичне мистецтво

1

1

Образотворче мистецтво

1

1

Разом

21

21

Корекційно-розвиткові заняття

 Корекція розвитку   

3

 3

Розвиток мовлення

2

3

Гранично допустиме навчальне навантаження на учня

22

22

Сумарна кількість навчальних годин інваріантної   складової та  корекційно-розвиткових   занять

26

26