Зовнішнє незалежне оцінювання у 2015 році пройде за тією ж процедурою, що й в попередні роки, за виключенням п’яти нововведень, які внесені після ретельного аналізу проведення ЗНО. Про це повідомив директор УЦОЯО Ігор Лікарчук під час засідання Правління Громадської ради при МОН.

Лікарчук нагадав, що Український центр оцінювання якості освіти пропонує впровадити новий підхід визначення результатів ЗНО.

"У 2006 році, коли ЗНО було в останнє проведено у якості експерименту, було прийнято рішення, для того, щоб відсікти тих абітурієнтів, які мають погані знання, поставити умовний бар’єр в 124 бали. Це рішення було суб’єктивним. Це нічим не обґрунтована величина. Кожний рік 124 бали – це зовсім різні оцінки, тому що кожен рік різна кількість учасників ЗНО", - зазначив Ігор Лікарчук.

За його словами, для того, щоб зробити оцінку зовнішнього оцінювання об’єктивною було вирішено запровадити поріг "склав ЗНО" та "не склав ЗНО".

"Всі, хто не склав ЗНО – не можуть стати студентами. Усі, хто склав ЗНО – їхні результати визначаються від 100 до 200 балів і вони можуть стати студентами", - пояснив директор УЦОЯО.

За словами Ігоря Лікарчука, цей результат буде визначатися групою викладачів вищих навчальних закладів, учителями шкіл, методистами, представниками наукового співтовариства, які експертним методом визначать можливість відповіді на кожне завдання тесту мінімально підготовленого абітурієнта.

"Всі думки експертів підсумовуються і шляхом нескладної математичної формули виводиться середній тестовий бал, який може набрати мінімально підготовлений абітурієнт, якщо він успішно відповість на всі завдання тесту", - зазначив директор УЦОЯО.

Друга новація – це відмова від сертифікатів ЗНО минулих років. На думку директора Українського центру оцінювання якості освіти, не можна порівнювати між собою результати тестів різних років.

"За даними ЄДЕБО у 2014 році з сертифікатами минулих років прийшло 23, 5 тисячі абітурієнтів. Вони склали конкуренцію кращим. Конкуренція у цьому випадку відбувається не на рівних умовах. Це спотворення принципу рівного доступу до вищої освіти", - наголосив Ігор Лікарчук.

У 2015 році Український центр оцінювання якості освіти також впроваджує тести дворівневої складності з двох предметів: української мови і літератури, математики.

"Тест буде складатися з двох части - базовий, який складатимуть всі абітурієнти без виключення з української мови і літератури та базовий з математики – для абітурієнтів, які вступатимуть на спеціальності, де потрібна математика", - зазначив Лікарчук.

У свою чергу, вищі навчальні заклади можуть вказати в своїх правилах прийому за деякими напрямами підготовки та спеціальностями, про необхідність результату тесту ЗНО підвищеного рівня складності. Абітурієнт при реєстрації на ЗНО вказуватиме який тест та якого рівня складності він складатиме.

"Традиційно базовий тест має складатися із 60% завдань середнього рівня складності, 20% - складних і 20% - простих. У тесті підвищеної складності це співвідношення буде змінене та складатиметься з 60% складних завдань, які не будуть виходити за межі шкільної програми", - поінформував директор УЦОЯО.

Він також зазначив, що абітурієнт, який складатиме тест двох рівнів складності отримає дві оцінки – за базовий і за поглиблений.

"1 листопада, коли розпочнеться реєстрація на пробні тести, ми готові запропонувати абітурієнтам здавати дворівневі тести. На порталі УЦОЯО вже розміщено технічні описи дворівневих тестів та відеоматеріали", - підкреслив директор Українського центру оцінювання якості освіти.

Лікарчук розповів про поєднання державної підсумкової атестації з української мови з тестом ЗНО з української мови і літератури для всіх випускників загальноосвітніх шкіл. Для цього у базовій частині тесту буде виділені завдання, що стосуватимуться української мови, тому що ДПА буде складатися тільки з української мови.

"Виконання цих завдань будуть оцінюватися за шкалою від 1 до 12 балів, а результати виконання цієї частини тесту заноситимуться в атестат про загальну середню освіту", - зазначив він.

Також, за словами директора УЦОЯО, у 2015 році з переліку предметів, з яких проводитиметься зовнішнє незалежне оцінювання, вилучено всесвітню історію та світову літературу.