ЗАКЛАД ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ "СУРСЬКО-МИХАЙЛІВСЬКА ГІМНАЗІЯ" СОЛОНЯНСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 





День Поезїї в Рубанівському

14 трав. 2012
13 травня 2012 року - День Поезії в Рубанівському, присвячений пам’яті Iвана Манжури

      13 травня 2012 року делегація вчителів Сурсько-Михайлівської СЗШ відвідала с.Рубанівське Васильківського району Дніпропетровської області, де проходив День Поезїї, присвячений пам’яті Івана Манжури. 

      Вже 6-й рік в селі Рубанівському у храмі Покрови проходять дні пам’яті видатного українського поета і фольклориста І.І. Манжури. У цей час усіх шанувальників його творчості завжди радо зустрічають настоятель Свято-Покровського храму отець Василь Пишний, брати й сестри церковної громади. Сонячний привітний день 13 травня цього року знову тепло вітав численних гостей рубанівського храму. Відразу після Богослужіння прочани зібралися на концертному майданчику, де шановні діячі української культури і мистецтва вже чекали на зустріч з глядачем. Спів пташок, квітучі дерева й кущі, краєвид ставка, вбрана вишитими рушниками сцена – все це сприяло чудовому настрою у присутніх. Як глядачі, так і артисти були одягнені в українські національні костюми. Вів урочистий концерт сам отець Василій: він надав слово виступаючим, оголошував подяки та вручав відзнаки.
       Першою розпочала декламувати вірші Манжури О.О. Загумєннікова – заслуж ена артистка балету України, послушниця храму.  

Потім cтарший науковий працівник музею «Літературне Придніпров’я» Н. Є. Василенко розповіла про поета, про його великий внесок в скарбницю української поезії.

       Емоційно і яскраво виступила поетеса Леся Степовичка. Вона прочитала свого вірша «Манжура», а потім проспівала трьома мовами тропар свята Пасхи «Христос Воскрес». Потім поетесса прочитала вірш "Рубанівське", який написала в цей же день, 13 травня.

       Закінчилось свято гостинною трапезою та відвідуванням хати-музею Івана Манжури. Приємно, що в цей день особливо потішились діти: вони гралися на зелених галявинах, гойдались на гойдалках, милувались з дерев’яного місточка виглядом повноводного ставка. І їм, і дорослим ще довго не хотілось від’їжджати додому.