Все таки, як прекрасно через роки знову повернутися в свою школу. Для нас назавжди рідними залишилися ці класи. Тут ми вчилися багато чому. Терпляче висидіти весь урок, коли за вікном весна, травичка зеленіє, сонечко блищить, і м'яч так і манить на футбольне поле.

А ще примудрялися списати у однокласника, який сидить через кілька парт. А наші шпаргалки на іспитах, складені гармошкою або написані у дівчат на колінах. Все це, наше дитинство, юність.

Сьогодні наш день. Вечір спогадів. Вітаю! У стінах цієї школи ми назавжди залишаємося хлопцями і дівчатами. Веселими і пустотливими. І хочеться закричати на весь голос: «Зупинись мить, ти прекрасна!»